Кременчуцька "Батьківщина" оголошує війну місцевому князьку

Обурені мешканці під проводом кременчуцької міської організації "Батьківщини"  намагаються повернути традиційне місце відпочинку на березі Дніпра. 

Неділя 11 листопада видалося спекотним для мешканців Кременчука. Більше сотні громадян зібралося біля «зрослого» на місці дніпровського пляжу яхт-клубу «Посейдон». Люди були обурені цинічністю нових «господарів» традиційного місця відпочинку. Захопивши землю «яхтсмени» перекрили доступ людей на берег Дніпра, а охорона клубу почала застосовувати методи фізичного впливу на тих, хто мав необережність пройти по берегу річки.

Багато років на цьому місці працювала морська школа. Діти кременчужан мали можливість займатися цікавою справою, ходити в походи по Дніпру. Кілька поколінь жителів міста відпочивали на «Затоні» де завжди була чиста вода і прекрасний піщаний пляж. Але колишня міська влада довела школу до розвалу, землі віддали під яхт-клуб з правом будівництва тимчасових споруд, а про тих самих мешканцях забула - розповідає депутат Автозаводської районної ради від ВО "Батьківщина" Володимир Карамзін.

Але апетити росли. Чиновники, спонукувані цілком зрозумілих інтересом, на початку 2010 року спробували прибрати ще й сусідів - човнову станцію «Ветеран». Саме там десятки років ставили свої човни мешканці центральної частини міста, у тому числі й ветерани-визволителі Кременчука. Але в 2010 році в результаті місцевих виборів народ буквально «виніс» стару міську владу і конфлікт було вирішено на користь «Ветерана».

Однак «Посейдон» вже міцно кинув якір на кременчуцькій землі і почав буквально в неї вгризатися. Нові господарі цієї території перекрили доступ до води, побудували величезну «тимчасову» споруда у вигляді двоповерхового корабля, обнесли все аж до берегової лінії високим парканом. Дітей почала лякати охорона і забороняти купатися і ловити рибу біля яхт-клубу.

Обурені кременчужани звернулися до депутатів міської та районної рад і зібрали вже більше 800 підписів під листом до Президента України з вимогою зупинити свавілля і повернути людям законне право користуватися пляжем і берегом річки Дніпро. Міська організація ВО "Батьківщина" не могла залишити поза увагою цього обурливого факту. На мітинг запрошували і фактичного господаря «Посейднона» місцевого медіамагната. Але він не прийшов. А дарма. Багато б почув про себе та свою діяльність як говориться «з перших вуст». Сотні жителів мікрорайону Реевка - на територі якого виникло «чудо тимчасового будівництва», кременчужан, які проживають у центральній частині міста, прийшли, щоб вимагати відновити законність і припинити свавілля.

Промовці на мітингу жителі Ревівки, казали, що «Посейдон» це проста човнова станція, яка захопила величезну територію і забрала у людей місце відпочинку. Цей клуб потрібен двадцяти людям, а ми тут виросли, нашим людям потрібен цей клаптик землі, де можна відпочити з дітьми. Тут було Богом створене місце відпочинку, а його у нас забрали.

Виступаючі наголосили і на незаконності будівництва подібного об'єкту біля Дніпра на території пляжу, і на ситуації, що погіршується з кожним днем ​​екологічний стан. Після будівництва «Посейдону» на «Затоні» зникає риба і «гниє» вода. Останнє стало результатом засипки дренажного каналу, що забезпечує циркуляцію води, при будівництві «Посейдону».

Чинний власнику «Посейдону» телеканал «Візит» відзняв все, що відбувається. Але ракурс новин на цьому телеканалі аж ніяк не відповідає суті того, що відбувається в місті. Вже неодноразово говорилося про «цензуру», яку впровадив на своєму каналі любитель міських пляжів. Телеглядачам показують зовсім іншу картинку, а не те, що відбувається насправді. Про це теж говорили кременчужани на зборах під стінами «Посейдона».

До речі, на початку 90-х телекомпанія «Візит» створювалася як міське комунальне телебачення. Але заповзятливий телемайстер, маніпулюючи владою, зробив це підприємство своєю власністю і побудував на цьому прибутковий бізнес. Змичка з минулим керівником Кременчука М.Глуховим дозволила йому безкарно «угробити» колективні антени і підсадити все місто на свою кабельну мережу.

Порушувати безкарно закони, демонстративно не виконувати рішення судів - звичайна справа для цього князька. Таке безкарна поведінка йому забезпечує заступництво високопоставленого чиновника з генпрокуратури. Але кременчужани вірять, що їх звернення до Президента України змусить текти прокурорський дах над головою у медіамагната.

Всі присутні були єдині в одному. Влада має розібратися в законності споруди величезного монстра на березі Дніпра. За законом вирішити його подальшу долю та повернути людям дарований природою куточок відпочинку. Прямо на мітингу до листа Президенту додалося ще кілька сотень підписів. Ініціатори акції пообіцяли передати звернення безпосередньо Президентові України та зупинити свавілля місцевих любителів яхт і міської землі. А кременчуцька організація ВО "Батьківщина" всіляко сприятиме цьому процесу. 

Сработали почти на отлично!

8 листопада 2012 року о 18:00 в Кременчуцькому міському Палаці культури імені Петровського відбулися збори партійного активу та учасників виборчого процесу від Об’єднаної опозиції «Батьківщина», де  були підведені підсумки виборів до Верховної Ради України по виборчому округу №146. Для участі у зборах було запрошено більше тисячі активістів, що приймали участь у виборах, депутати міської та районних рад.

Про підсумки виборчої компанії доповіли: голова Полтавського регіонального виборчого штабу В.А. Головко, голова Автозаводської районної партійної організації «ВО «Батьківщина» А.Я. Проценко, депутати міської ради Є.М. Холод, Д.В. Кравченко, К.К. Долецька, В.В. Стасюк , депутат Автозаводської районної ради Карамзін В.М.

Опозиція вперше виборола перевагу над Партією регіонів. 28,06% виборців віддали свої голоси за опозиційну політичну силу, випередивши на 4,52% регіоналів.

Кандидат в народні депутати В.В. Таран переміг кандидата від Партії регіонів О.В. Надошу на 5 342 голосів. Про це, а також про завдання   Об’єднаної опозиції на майбутнє, говорили всі виступаючі.

Для учасників зборів було організовано великий святковий концерт за участі учасників художньої самодіяльності міста.

З піднесеним настроєм після 2-х годинного заходу учасники зборів покидали стіни міського  Палацу культури.         

Звернення Юлії Тимошенко до Форуму Об’єднаної опозиції

Слава Україні!

Дорогі мої!

У мене болить душа через те, що я не можу бути з вами на Михайлівській площі в центрі нашої столиці – тут, поряд з вами, де б’ється серце гідного майбутнього нашої великої європейської держави.

Я надзвичайно горда за кожного з вас, хто присутній на форумі, хто проявив волю до об’єднання.

Наше об’єднання – історичне! Відійшла в минуле вся політична мішура та взаємопоборювання, залишилося головне – свята справа звільнення України від жорсткої кримінальної окупації. Якщо ми не зможемо зараз, на парламентських виборах зробити цю справу разом з активною частиною суспільства - окупанти будуть ставати міцнішими, заможнішими, цинічнішими, і з кожним роком їх буде все складніше і складніше усувати. Коли ми разом, коли ми об’єдналися - у нас з’явився шанс перемагати.

Тому сьогодні моя велика подяка, мій низький уклін всім опозиційним партіям за відмову від амбіцій, за віру в гідне майбутнє, за служіння Україні. Ми здатні єдиним фронтом вдарити по мафії, яка засіла у владних кабінетах і межигірських резерваціях. Ми повернемо нашим громадянам у всіх регіонах України почуття власної гідності і гордості за свою Вітчизну.

Але сьогодні немає ніякого сенсу в черговий раз критикувати партію влади. Більшість людей вже знають їм ціну. Продовольчі пайки, які зараз регіонали роздають по всій країні, навряд чи змінять ситуацію. Ми зібралися для того, щоб дати відповідь нашим співвітчизникам на питання «Яку країну ми збудуємо, які наші принципи, від яких ніколи не відступимо, які наші ідеї, які ми ніколи не зрадимо?»

Головне завдання для нас – закласти такий фундамент для нашої держави, який дозволить збудувати сучасну сильну демократичну європейську Україну, в якій не чергова партія влади буде вирішувати, як кожному українцю жити, а громадянське суспільство буде міцно тримати в своїх руках кожного чиновника, посадовця і надавати їм чіткі директиви на управління країною. Необхідно радикально змінити систему стосунків між владою і суспільством.

Опозиція, ставши владою, повинна відмовитися від частини своїх повноважень на користь громадян України. Ми зобов’язані дати людям не декларативні, а справжні інструменти впливу на всю систему влади. І не від виборів до виборів, а ті, які діють щодня. Не може життя людини залежати від гри в лотерею – пощастить з вибором президента чи ні. Хто б і коли б не переміг на президентських або парламентських виборах, людина завжди мусить мати всі необхідні засоби, щоб захистити себе правовим шляхом та мати змогу впливати на хід свого життя. Ще раз підкреслюю – в будь-яких умовах.

Я в своєму житті пройшла достатньо страшних випробовувань, щоб на власному досвіді переконатися, що пересічна людина в Україні, навіть знаходячись на волі, перебуває у в’язниці безправ’я, владного насилля та безвихіддя. Я твердо знаю, як це виправити, і хочу дати декілька порад.

Перше. Відкликання депутатів, мерів, розпуск парламенту, місцевих рад, імпічмент Президенту треба зробити доступними для громадян. Ці процедури мусять проводитися без мінімального втручання влади. Ще раз підкреслюю – без будь-якого втручання влади. Я готова запропонувати працюючі механізми.

Друге. Треба надати кожному громадянину право звертатися до суду з заявою про порушення кримінальної справи проти будь-якого представника влади, який грубо порушив закон - наприклад, якщо чиновник примушує людину до сплати хабара. Суд буде зобов’язаний порушити і розслідувати цю справу. Треба дозволити громадянам збирати докази порушення посадовцями закону та надавати їх до суду. Сьогодні кожен непокірний громадянин - на оптичному прицілі у влади. Треба зробити навпаки. Але для цього треба зробити суди цілком незалежними, інакше в цій пропозиції немає ніякого сенсу. У в’язниці я розробила цілісну концепцію реформи системи правосуддя і в найближчий час доповім її країні.

Третє. Треба зробити громадянське суспільство впливовим учасником всіх політичних процесів. Нам необхідно розірвати замкнене коло монополії політиків на державотворення. Профспілки, творчі союзи, громадські організації, студентські і галузеві спілки мусять отримати право на участь у формуванні правил життя у своїй країні та право контролю за діяльністю влади.

Четверте. Треба перебудувати піраміду влади. Центральні органи влади повинні виконувати тільки ті функції, з якими не можуть самостійно впоратися місцеві. Тож піраміда влади повинна бути перевернута на користь місцевих громад та їх представників. Не менше 70% бюджетних коштів мусять залишатися в місцевій громаді. В центральний бюджет треба перераховувати лише необхідний мінімум. Адже сьогодні центральна влада здійснює не державну політику, а тотально грабує країну на користь власних офшорів.

Окреме завдання – змінити стосунки між власниками бізнесу і найманими працівниками. Частина прибутків повинна напряму передаватися працюючим у вигляді медичного страхування, оплати за навчання, комунальних субсидій. Тому що зараз ця частина прибутку іде до бюджету, де безслідно зникає на приватних рахунках чиновників. Створення платіжоспроможного народу – запорука його свободи.

Правляча партія познущалася з людей, запровадивши податковий кодекс, який вбив середній клас, пенсійний кодекс, який принизив значну частину пенсіонерів, особливо жінок і військових, змінила систему судочинства, перетворивши суддів на лакеїв кримінальних авторитетів та олігархів. Ми маємо взяти на себе обов’язок в перший день нашої перемоги скасувати всі ці псевдореформи та всі інші антиукраїнські та антилюдські нововведення.

Я також прошу об’єднану опозицію відразу після перемоги передбачити в нашій спільній платформі створення спеціального комітету за участі громадськості щодо організації повернення підприємцям їх приватної власності, яка рейдерським та адміністративно-бандитським шляхом була відібрана у середнього класу на користь нових родин за останні два роки.

Я прошу опозицію внести в першочерговий план дій розслідування кожної незаконно забраної копійки з бюджетів всіх рівнів, кожного державного підприємства, кожного державного родовища корисних копалин, всього, що без плати та тендерів привласнила собі ця правляча зграя.

Ми зобов’язані переконати кожного українця, що справедливість є і ми її повернемо кожному. Наша боротьба не буде простою. Перемога над кримінальною клікою – це не лише справа політиків. Вірніше, ні в якому випадку не допустіть, щоб це стало лише справою політиків. Це свята та рятівна боротьба, де кожна людина честі не може залишитися осторонь.

Піднімайтеся всі, хто цінує свободу, хто має гідність, хто любить Україну і не хоче жити під кримінальною диктатурою. Піднімайтеся та беріться за роботу зараз, бо завтра може бути запізно. Свою роботу мусить зробити кожна людина честі без прохань та запрошень. Беріть програму дій об’єднаної опозиції, роздруківки з Інтернету, які говорять правду про правлячу кримінальну зграю, розмовляйте з тими, хто ще обманутий або байдужий, беріть відповідальність за членів своєї родини, які отримали продуктові пакунки або інші політичні хабарі від партій влади.

Вставайте пліч-о-пліч! У нас одна Батьківщина і буде одна перемога!

Я вірю в вас, я вірю в український народ!

Слава Україні!

Ваша Юлія Тимошенко

Люди дякують "Батьківщині"

Добрий день, шановні !
Хочу  розповісти Вам про свого сусіда – депутата Автозаводської районної ради ПРОЦЕНКА РУСЛАНА ОЛЕКСАНДРОВИЧА.


Мені здається, що не так уже й багато пройшло з тих пір, коли ми заселилися в новозбудований будинок №61 по вулиці Київській. Тоді ми ще були молоді, а Руслан ще зовсім маленьким хлопчиком.  Пробігли роки, ми замітно постаріли, а Руслан виріс, здобув освіту. От і  виявили ми йому довіру, обравши депутатом на виборах до місцевих рад у жовтні 2010 року. І, здається, не помилилися. Ще змалку Руслан був ввічливим, допитливим, доброзичливим і завжди привітним, і зараз не байдужим до людських  проблем.
Звернулися ми до Руслана Олександровича з проханням допомогти встановити поручні на східцях під’їзду. І ось сьогодні вже такі поручні встановлено завдяки його клопотанню. За що щиросердечна вдячність від сусідів – мешканців будинку.
Та якось похвалився своєму приятелю, що нам допоміг наш депутат Руслан Проценко. А він мені також розповів, що і їхньому сусіду Вовку О.В. – інваліду І групи без обох ніг, який мешкає у будинку №3 по вулиці Миру (третій під’їзд) кв. 170, Руслан також допоміг реконструювати пантус. Інваліди-колясочники тепер можуть самостійно виїжджати на свіже повітря.
А жінки, що гуртуються біля під’їздів своїх осель розповіли, що за піклування депутата Проценка Р.О. замінені старі відкриті сміттєві баки на нові сучасні для роздільного збору сміття на подвір’ї будинків №№61, 63 по вулиці Київській та будинку №37 по вулиці Московській.
То ж побажаємо нашому депутату Проценко Руслану Олександровичу нових звершень і перемог в особистому житті та на ниві депутатської діяльності.


З повагою та вдячністю,  за дорученням мешканців 
будинку №61 по вулиці Київській,  
Левченко Микола Григорович

Програма Об`єднаної опозиції «Справедлива держава, чесна влада, гідне життя»

Об’єднана опозиція виробила спільну Програму дій, мета якої – вивести країну з кризи, забезпечити справедливий розподіл національного багатства, повернути Україну на шлях європейського розвитку, забезпечити людям гідні умови життя, підпорядкувати владу громадянам.

Презентація Програми відбулася на Форумі Об’єднаної опозиції на Михайлівській площі в Києві.

Програма Об`єднаної опозиції «СПРАВЕДЛИВА ДЕРЖАВА, ЧЕСНА ВЛАДА, ГІДНЕ ЖИТТЯ» складається з трьох великих розділів.

«Кримінальній окупації України буде покладено край. Ми усунемо режим Януковича від влади шляхом чесних і демократичних виборів. Вперше в історії України опозиційні політичні партії об`єдналися у велику, потужну команду, основні цілі якої: СПРАВЕДЛИВА ДЕРЖАВА, ЧЕСНА ВЛАДА, ГІДНЕ ЖИТТЯ», - йдеться у преамбулі Програми.

Об’єднана опозиція визначила сім першочергових завдань, які будуть вирішені після приходу опозиції до влади:

1. Дамо людям можливість працювати і гідно заробляти. Замість Податкового кодексу нинішньої влади, який душить підприємців, ми приймемо новий – Кодекс економічного зростання. Кількість податків буде зменшено, їх ставки знижені, процедура сплати – спрощена.

2. Встановимо гідні зарплати і справедливі пенсії. Ми встановимо справедливу систему розподілу національного багатства в інтересах громадян. Ми встановимо новий, реальний прожитковий мінімум, який забезпечить не фізіологічне виживання, як зараз, а повноцінне життя. Мінімальна заробітна плата не буде нижчою за новий прожитковий мінімум, а протягом 5 років перевищить його удвічі. 

Лікарі, вчителі, науковці, всі працівники бюджетної сфери отримають зарплату, яка відповідатиме значущості їх праці для суспільства. Ми невідкладно повернемо до чинного пенсійного законодавства норму («поправку №40»), внесену опозицією і вилучену провладною більшістю, яка дасть можливість одномоментно збільшити пенсії в середньому на 334 гривні. Ми встановимо однакові правила нарахування пенсій для всіх громадян, у тому числі й високопосадовців.

3. Корупціонери понесуть відповідальність. Корупція – це коли зароблене більшістю людей витрачається не на школи і лікарні, а на «Межигір`я» та вілли купки можновладців, «осідає» на їх закордонних рахунках. Ми проведемо антикорупційну люстрацію,перевіримо відповідність витрат і вартості майна чиновниківта членів їх сімей, задекларованим доходам. Ті, хто не пройде перевірку, відповідатимуть перед законом і будуть позбавлені права обіймати посади на державній службі. Ми створимо ефективний і незалежний орган – Національне антикорупційне бюро, який не робитиме винятків ні для кого.

4. Ми відновимо справедливість. Нами будуть внесені зміни до законодавства про судову владу, що зроблять її незалежною від впливу інших владних інститутів. Ми створимо реально працюючий суд присяжних. Ми проведемо реформи прокуратури і правоохоронних органів, перетворимо їх з репресивно-каральних на правозахисні, встановимо над ними ефективний цивільний контроль. Ми істотно скоротимо чисельність міліцейських спецпідрозділів, які сьогодні використовуються проти мирних громадян.

Ми звільнимо з тюрем Юлію Тимошенко, Юрія Луценко, усіх політичних в’язнів та противників режиму, засуджених за вигаданими «злочинами». Судді, прокурори, працівники міліції, усі посадовці, причетні до політичних переслідувань, будуть притягнуті до відповідальності.

Ми повернемо до бюджету державні кошти, які були незаконно використані для особистого збагачення можновладців – через фіктивні тендери, «відкати» тощо. Ми скоротимо витрати на утримання влади і спрямуємо ці кошти на соціальні потреби.

5. Замість дорогого російського газу – дешева українська енергія. Ми не допустимо втрати державою її ГТС -- стратегічного ресурсу, який має належати майбутнім поколінням. В національному енергетичному балансі ми рішуче і наполегливозамінятимемо дорогий російський газ власними ресурсами. Ми знімемо з держави тягар постачання газу підприємствам, що контролюються олігархами – нехай купують його за власні прибутки.

6. Ми усунемо кримінально-олігархічний режим Януковича. Ми йдемо до Верховної Ради, щоб утворити в ній демократичну більшість. Ми вирвемо владу з рук антинародного режиму і повернемо Україну на європейський демократичний шлях розвитку.

7. Ми поставимо владу під контроль суспільства. Проведемо широкомасштабну реформу політичної системи, яка створить збалансовану владу. Президент буде лише одним з її інститутів, який працюватиме під контролем народу, а його повноваження будуть обмежені повноваженнями Парламенту. Судова гілка влади стане реально незалежною.

Ми надамо громадянам широкі можливості впливати на владу через референдуми. Запровадимо механізм висловлення недовіри Президенту через референдум. Унормуємо процедуру імпічменту глави держави. Надамо виборцям можливість відкликати депутатів. Позбавимо недоторканності народних депутатів і суддів.

У розділі «Програма змін для України» викладені стратегічні пріоритети виводу країни із кризи та її подальшого розвитку. Представлені механізми досягнення справедливого рівня зарплат, пенсій, цін та тарифів. Визначені інструменти для боротьби з корупцією, встановлення підзвітності та прозорості влади. Презентовані законодавчі шляхи для відродження села, зниження рівня безробіття, запровадження нових стандартів в освіті і медицині, розвитку культурного простору.

Програма чітко фіксує європейський напрямок розвитку України, зокрема, необхідність підписання Угоди про асоціацію з ЄС та встановлення рівноправних відносин з країнами світу.

Проект Програми буде доопрацьований під час всенародного громадського обговорення.

З повним текстом Програми можна ознайомитися тут.

Петро Пугач: «У місті мають бути пристойні лікарні»

Петро Анатолійович Пугач у Кременчуцькій міській раді є представником партії «Батьківщина». Для нього це – вже другий термін депутатства. Як і минулого разу, Петро Пугач пройшов за партійними списками. Сьогодні він розповів нам не лише про плани в роботі, а й про родинні традиції.

Депутатська робота

– Незважаючи на те, що у мене є певні дні й години прийому, я намагаюся працювати з людьми у будь-який час. Ті, хто мешкає на тому окрузі, де я балотувався, знають, де є працюю, що до мене можна прийти у будь-який день і час, коли я на місці. Як на мене, це правильно, коли люди не чекають на один-два дня на місяць, а можуть завжди звернутися до депутата.

І звернень дуже багато. В першу чергу, це комунально-господарські питання:
перше – прохання посприяти ремонту дахів;
друге – ремонт під’їздів; 
третє – ремонт та облаштування дитячих ігрових та спортивних майданчиків на подвір’ях багатоквартирних будинків; 
четверте – заміна стояків.

Це дуже болюча тема, адже більшість будинків у нашому місті зведена ще у 70-80 роках, а термін експлуатації труб складає 30-40 років, тобто настав час заміни стояків у багатоквартирних будинках. На жаль, проводити її ніхто не поспішає, та й коштів на подібний ремонт немає. Керівництво міських керуючих компаній киває на керівництво міста й наполягає на тому, що подібні ремонти вони не мають проводити за власний рахунок – на це гроші повинно виділити місто. Тож це питання поки залишається відкритим, і на його вирішення коштів потрібно немало.

П’яте – скарги на інтернет-провайдерів. У першу чергу, надходять вони від мешканців хрущовок, бо у дев’ятиповерхівках є місця, щоб встановити обладнання, аби воно не заважало мешканцям, а от тут такої можливості немає. Інтернетники, мало того, що свердлять дірки на дахах і у стінах, незважаючи на ремонт у під’їзді, утеплення, і залишають їх відкритими, так ще й встановлюють ящики, які заважають мешканцям заносити й виносити меблі та матеріали під час ремонтів квартир. Зараз необхідно розробити правила, які будуть чітко оговорювати всі нюанси проведення інтернет-мереж у таких будинках. 

Шосте – міські, внутрішньоквартальні, дворові дороги. На жаль, у місті немає коштів на загальний ремонт доріг, саме тому КП «ШРБУ» змушене проводити ямковий ремонт, який є сезонним і постійно потребує додаткового ремонтування. Також тут слід звернути увагу на дороги без асфальтного покриття. Щоб люди могли нормально ними ходити та їздити, слід частіше їх грейдерувати. Зазвичай, ці дороги знаходяться у відомстві районних рад, тож тісно співпрацюємо і з ними. 

Сьоме – звернення громадян за матеріальною допомогою, як у разі хвороби когось із близьких, так і на ремонти та інші потреби. Я завжди намагаюся допомогти тим, хто просить гроші на лікування. Так, до мене звернулася жінка з проханням допомогти її двадцятирічному сину. Він захворів, йому зробили операцію, та потрібна ще одна, яка коштує 130 тисяч гривень. І, якщо грошей до кінця літа не знайти, пухлину не видалять, і дитина загине.
Як і раніше, я беру участь в організації та проведенні благодійних акцій. Допомагаємо пенсіонерам, соціально незахищеним верствам населення, наприклад одягом. Напередодні Великодніх свят ми відвідали самотніх пацієнтів 3-ої міської лікарні, тих, до кого ніхто не приходить – кожному приготували смачні продуктові набори, щоб хоч перед святами їх трошки порадувати та підтримати. 

Оцінка роботи влади

– Я – член команди нашого мера і критикувати його роботу не буду. Однак і оцінку відмінно за роботу у місті я поставити не можу, об’єктивно оцінюючи її на три з плюсом, чотири з мінусом. Головною проблемою є нестача коштів. На ті ж гроші, які є у міста, робота ведеться дуже активно. Звісно, є надія, що скоро міські бюджети будуть складатися за трохи іншою схемою: 60% залишатиметься у місті, 40% – віддаватиметься на потреби держави, області. Це дасть змогу спрямувати міські гроші на вирішення проблем саме нашого міста. Тоді, у першу чергу, здійснив би модернізацію міськводоканалу, очисних споруд, водозабору, щоб покращити якість питної води – далі слід провести ремонтні роботи кременчуцьких доріг і довести до ладу дитячі садки, школи, заклади охорони здоров’я. 

У житті

У Петра Анатолійовича велика родина: дружина, дві доньки 20 і 17 років і син – 8 років. 

– Ми з дружиною завжди мріяли про велику родину. Я сам із багатодітної родини: у мене п’ять сестер і брат, тож про те, щоб мати лише одну дитину, мови ніколи не було. Але й народити сімох дітей ми також не ризикнули. Коли наші доньки виросли, ми з дружиною зрозуміли, що маємо сили на те, щоб виховати ще одну дитину. Саме тоді й прийшла думка про всиновлення. І в цьому мене підтримала вся наша родина. Саме так у нас з’явився Ерік. Тоді йому було ще тільки три роки, і багато чого з минулого життя він не пам’ятає, та іноді підходить до мене й говорить: «Папа, а я колись був у іншому місці, там було багато дітей». Взагалі, діти – незвичайні створіння, за ними так приємно й дуже цікаво спостерігати: як вони ростуть, набираються розуму, ставляться до життя. Колись Ерік підійшов до моєї дружини, після того, як по телевізору побачив вагітну жінку, й запитав: «А я теж у тебе народився у животику?» Тоді дружина йому відповіла: «Ні, синку, ти народився в моєму серці». І зараз він цим пишається. 


Ми любимо проводити час разом, всією родиною. Із задоволенням їздимо на природу – на шашлики, а ще маємо кулінарну традицію – два-три рази на рік готуємо велику індичку й куштуємо її за родинним столом. Також запрошуємо друзів, родичів – це у нас таке «свято живота».

Раз на тиждень відвідуємо міський парк «Придніпровський». На жаль, у нашому місті таких зелених місць для родинного відпочинку дуже мало. Так би ми гуляли не тільки там. Не нехтуємо і поїздками до «МакДональдса» – це також уже стало маленькою традицією.

Доньки дорослі, і вони вже не беруть участь у наших щоденних домашніх бешкетуваннях, а от ми із сином «граємось» у бокс. Для цього у нас є все необхідне: груша, боксерські рукавиці. Так, от: мене Ерік називає Майклом Тайсоном, а сам «перетворюється» на Кличка. Ну, й, звісно, кожного разу перемагає Кличко – він же чемпіон, а Тайсон завжди змушений піддаватися, а як інакше? 

Є у нас і хатні тваринки – дві білки. Їх догляданням займаються винятково діти. Доньки прибирають, а син годує. Це дуже дисциплінує дітей, вчить відповідати за іншого. У нас раніше були і собаки та коти, зараз на це часу немає, тож ми знайшли такий гарний вихід – білки, які не потребують постійної уваги й багато часу.

Взагалі, ми – звичайна родина, яка разом дивиться телевізор, виховує дітей і радіє тому, що ми разом.

Позиція депутата

– У першу чергу я хотів би відзначити роботу в комісіях, адже саме вона дає змогу кожному депутату більш ретельно розібратися у тому чи іншому питанні, скласти власне враження про проблеми й прийняти вірне рішення. Я входжу до складу депутатської комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я,  материнства та дитинства. Нещодавно ми проводили виїзні засідання, під час яких відвідали кілька лікарень та поліклінік міста. Враження залишилося важке – заклади охорони здоров’я у жахливому стані. Взагалі, міські лікарні мають стовідсотково фінансуватися з державного бюджету. Місто, в свою чергу, також може виділяти кошти на підтримку лікарень із «другого кошика», що ми й робимо, та це мають бути додаткові, бонусні кошти. У нас ситуація інша. Держава забезпечує лікарні лише на 46 відсотків – менше половини!!! Цих грошей вистачає хіба що на оплату за використання енергоносіїв та на мінімальну заробітню плату. Лікарні не те що не розвиваються, оновлюються – вони занепадають. 54 відсотки не доплачують, тому ми й бачимо обшарпані стіни, старе, практично антикварне, обладнання, нестачу кадрів і медикаментів та інше. 

Добре, що хоча б є змога з міського бюджету надати гроші, підтримати, та вони не мають бути способом «вижити». 

Особливо своїм станом вразила мене 4-а поліклініка на Молодіжному. Вхід до неї зроблений з металевих куточків та скла, тобто взимку тут величезні тепловтрати. Мерзнуть усі: хворі, лікарі, та й зовнішній вигляд ця конструкція має поганенький. Підлога у поліклініці викладена плиткою, можливо, колись вона й була нормальною, та з часом втратила вигляд і всі свої якості, до того ж, у багатьох місцях вона просто відсутня, і замість неї можна побачити просто цементні «дірки», стіни обшарпані. І так поліклініка виглядає скрізь: що на першому поверсі, що на другому, де знаходяться кабінети керівництва цього медичного закладу. Дуже важко працювати у лабораторіях, де роблять аналізи – тут не вистачає реагентів тощо. У поліклініці тридцять років не змінювали обладнання! Як завезли, коли відкривали заклад, так на ньому досі й працюють, обслуговуючи при цьому п’ятдесят тисяч кременчужан. 

Люди мають отримувати якісне медичне обслуговування, а то виходить, що ті, хто мають гроші, йдуть до приватних поліклінік, а звичайні кременчужани, які не можуть цього собі дозволити, не можуть і лікуватися у нормальних умовах. Держава має нормально, стовідсотково фінансувати всі медичні заклади, а не лише столичні чи в обласних центрах.

Мені подобається, що навіть у цьому скрутному становищі головні лікарі міських медичних закладів залишаються оптимістами, вони бачать, що місто допомогає, і вже сприймають це, як покращення ставлення до них. І це добре: так і працювати легше, та й нам, депутатам, вони йдуть назустріч і готові до співпраці. Це породжує величезне бажання вже за цієї каденції навести лад і покращити стан у сфері охорони здоров’я.

Євгенія Гамза, "Вісник  Кременчука"

Карпачова виїхала з України через тиск влади,

Колишній омбудсмен Ніна Карпачова виїхала за кордон через тиск влади. Про це повідомив перший заступник голови фракції «БЮТ-Батьківщина» Сергій Соболєв сьогодні на брифінгу за підсумками зустрічі з представниками Моніторингового Комітету ПАРЄ.

За його словами, представники опозиції проінформували членів делегації ПАРЄ про ситуацію, що відбувається навколо офісу омбудсмена в Україні.

Соболєв наголосив, що на Карпачову чиниться шалений тиск у зв'язку з її заявою про побиття Тимошенко, «і тому вона не має змоги наразі працювати в Україні».

 

«Генпрокуратура замість того, щоб розслідувати справу побиття Тимошенко, перевела цю справу в розправу над Карпачовою», - заявив Сергій Соболєв.

«За моєю інформацією, Карпачова зараз не має можливості проводити свою активну діяльність, і вона фактично не має можливості сьогодні навіть бути присутньою в Україні через прямий тиск Генеральної прокуратури України», - підкреслив  він.

«Це буде окремою темою розслідування. Ми написали відповідний лист в офіс Верховного комісара з прав людини ПАРЄ, і я переконаний, що це буде новий факт для розслідування стосовно вищих посадових осіб держави, які прямо дають вказівки Генеральній прокуратурі України тиснути на омбудсмена», - додав Сергій Соболєв.